Історія з життя мого класу, яка трапилась десь в 7му чи 8му класі (2000-2001рр):"Одного разу на уроці української мови був важливий диктант. Всі напружено писали дату, назву роботи, але учень Н., сидівший на першій парті (разом зі мною) перед відкритим зошитом бив байдики і зовсім нічого не писав. Аж тут вчителька (Ася Архипівна) як гримне зненацька на нього: "Н.! Чого ти нічого не пишеш?!". А він в розгубленості по інерції відповів "Та мене не було..."
Десь через хвилину, коли всі заспокоїлись один учень запитав Н.:
"А ти зараз є?"
Роман