|
Автори - Степанов Євгеній і Коваленко Вадим
|
Колись наш клас ходив з Мариною Анатоліївною в дитячу поліклініку ЗДАВАТИ КРОВ З ВЄНИ!А потом на слідуючій Фізиці ми кажем М.А.: "Давайте лучше підем опять здамо кров" А Марина Анатоліївна каже - "Харошого по чуть-чуть".
|
Історія з життя мого класу, яка трапилась десь в 7му чи 8му класі (2000-2001рр):"Одного разу на уроці української мови був важливий диктант. Всі напружено писали дату, назву роботи, але учень Н., сидівший на першій парті (разом зі мною) перед відкритим зошитом бив байдики і зовсім нічого не писав. Аж тут вчителька (Ася Архипівна) як гримне зненацька на нього: "Н.! Чого ти нічого не пишеш?!". А він в розгубленості по інерції відповів "Та мене не було..." Десь через хвилину, коли всі заспокоїлись один учень запитав Н.: "А ти зараз є?"
Роман
|
Вчителі також люди. Крилаті вислови їм "не чужды".
Хто із вчителів у школі любив говорити:
1. Ні Богові свічка ні чортові кочерга.
2. Шо ти на мене дивишся як Ленін на буржуазію?
3. Що за люди пішли, прям ховайся в жито!
Далі буде...(Відповіді залишайте в коментарях).
|
|
Календар | « Квітень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
Друзі сайту |
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|