Вівторок, 17.07.2018, 23:23
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту

Украинская Баннерная Сеть

Музичний салон
Вечори класичної музики
У січні 1762 року Вольфгангу виповнюється шість, його сестрі – десять з половиною. Обидва настільки добре оволоділи технікою гри на клавесині, що батько вирішує вирушити з дітьми в концертну поїздку. Для початку вони їдуть в Мюнхен, де діти вдало виступають при дворі курфюрста Баварського. Леопольд Моцарт починає піклуватися про відпустку для поїздки в столицю Австрії. З перших виступів дітей Моцарта у Відні вони мають сенсаційний характер. Діти грають у кімнатах вельмож і навіть перед королівською сім’єю. Серед розкошів палаців постать шестирічного артиста здається ще більш тендітною, ніж звичайно. Маленькі ніжки в білих панчохах і черевиках з пряжками забавно схилялися зі стільця. Напудрена перука з косою придає його круглому обличчю незвично серйозний вигляд. Хлопчик грає зібрано, з непохитною впевненістю. Його руки наче літають по клавішам. Іноді за бажанням високопоставлених осіб клавіатуру накривають хустинкою. Зовсім не бачачи клавіш, хлопчик продовжує грати впевнено та спокійно. Перед ним ставлять ноти з незнайомими п’єсами. Він одразу ж їх грає, як кажуть музиканти, “з листа”. Були випадки, коли діти виступали по 2-3 рази на день. Це була тяжка, виснажлива праця, непосильна для тендітного організму. Тяжка скарлатина поклала кінець віденським тріумфам. По поверненні додому Леопольд Моцарт піклувався, щоб заняття дітей йшли чітко й планомірно. І не тільки музикою, а й звичайними шкільними предметами. Вольфгангу сім років. У хлопчика жвавий, допитливий розум. Музикою він займається вже серйозно. Йдуть одне за одним заняття читанням, правописом, французькою мовою. Улюблений предмет – арифметика. Рахувати Вольфганг вчиться завзято й дуже швидко опановує всі чотири арифметичні правила. Кожний день він списує прикладами й задачами обидві сторони грифельної дошки. Якщо місця на ній не вистачає, хлопчик продовжує вимальовувати великі криві цифри прямо на столі і навіть на підлозі. З 1762 року (Моцарту було 6 років) почалися концертні виступи Вольфганга і Наннерль в різних містах і країнах Європи. Зовсім юні музиканти дали декілька концертів у Мюнхені. Через декілька місяців батько, випросивши собі відпустку в зальцбурзького архієпископа, повіз родину у Відень, який був того часу музичним центром. При дворі імператора, а також в палацах віденських вельмож, існували оркестрові й хорові капели, для керування якими запрошувались видатні музиканти. Кращі віртуози приймали участь у цих концертах. Приголомшуюча майстерність Вольфганга повинна була здійснити враження у Відні, на що покладав надії батько Моцарта. А успіх в такій музичній столиці, як Відень, передбачав молодому артисту європейську славу. Справді, концерти дані дітьми Леопольда Моцарта причинили справжній фурор. Музична сім’я Моцартів була запрошена до двору у Шнебурн – літню резиденцію австрійського імператора. Там кожний день Вольфганг і Наннерль грали то поодинці, то в чотири руки. Феноменальна майстерність Вольфганга спричиняла хвилю захоплень. Незважаючи на всі тріумфи й захоплення публіки, для дітей таке життя було надзвичайно тяжким. Вони без відпочинку роз’їжджали по різним містам та країнам, грали й імпровізували багато годин на день (концерти в ті часи тривали по 4-5 годин). Все це було надзвичайно виснажливо для тендітного організму дитини. Потім відпустка батька закінчилася, і сім’я повернулася до Зальцбургу. Влітку цього ж року, знову, випросивши відпустку в архієпископа, Леопольд Моцарт з дітьми здійснив більш довготривалу концертну подорож, кінцевою зупинкою якої мав стати Париж. Маленький на зріст, одягнений в атласний камзол бузкового кольору з маленькою шпагою на боці і трикутним капелюшком під пахвою, в перуці з косою, маленький Моцарт сміливо підходив до клавесину і з милою невибагливістю робив поклони направо й наліво. Він віртуозно виконував свої та чужі твори, читав з листа незнайомі композиції з такою легкістю, наче вони були давно йому знайомі, імпровізував на задані теми, безпомилково грав складні п’єси на клавіатурі покритій хустинкою. Сам Моцарт багато писав у Парижі. На початку 1764 року вийшли з друку його перші чотири сонати для скрипки й клавесина. На першій сторінці було зазначено, що вони написані семирічним хлопчиком. Підбадьорений успіхами п’ятимісячного гостювання в Парижі Леопольд Моцарт в квітні 1764 року поїхав з дітьми в Лондон. В Англії після смерті Перселя вже не було своїх національних композиторів світового рівня, та незважаючи на це, у 18 столітті Лондон був містом високого розвитку музичної культури. У Лондоні Вольфганг познайомився з чудовим композитором Йоганном Христианом Бахом, сином видатного Йоганна Себастіана. Майстерна гра Баха на клавесині справила на хлопчика велике враження. Сподобались йому й клавірні сонети Й. Х. Баха, такі яскраві й життєрадісні, зі співучими, лагідними мелодіями, схожими на арії італійських опер. В свою чергу “лондонському Баху”, як називали Христиана, його маленький співвітчизник теж сподобався. Незважаючи на різницю у віці, вони стали щирими друзями. Нерідко вони імпровізували на одну й ту саму музичну тему одночасно на двох клавесинах, дивуючи всіх, кому доводилось їх чути. У Лондоні восьмирічний хлопчик пише ще шість сонат для клавесина із супроводженням скрипки чи флейти і, крім того, береться за складання симфонії. На протязі року, проведеного в Англії, музичний розвиток дитини помітно просунувся вперед. Не дивлячись на переїзди з місця на місце, хлопчик систематично займався під наглядом батька і музикою, і загальноосвітніми предметами. Шкода було прощатися з гостинною Англією, але строк відпустки, наданої Леопольду Моцарту зальцбурзьким архієпископом, вже давно минув. Через настійливі вмовляння голландського посла, Леопольд вирішив по дорозі заїхати також у Голландію та Фландрію. У першочерговий маршрут це не входило, проте спокуса відвідати ці багаті країни була велика. Побували у Гаазі, Генті, Роттердамі, Амстердамі та інших містах. Всюди успіх був шалений. Як раніше у Франції й Англії, так і тут дітям влаштовували палкі овації, осипали їх похвальними словами. У листопаді 1766 року, тріумфально виступивши у Парижі, ряді міст Швейцарії, Німеччини, сім’я Моцарта повернулася до рідного міста Зальцбурга, пробувши за кордоном майже три з половиною роки. Відразу ж по поверненні додому батько поновив з дітьми серйозну та планомірну роботу. Продовжувались заняття на скрипці, клавесині й органі, серйозно вивчалась музична композиція. Вдало йшли заняття арифметикою, історією й географією. Крім того, Вольфганг приступив до вивчення латині й і італійської мови. В ті часи для композитора це було обов’язковим. У 1767 році Відень готувався до святкувань на честь шлюбу юної ерцгерцогині Марії Іозефи з неаполітанським королем. Враховуючи вдалий момент, Леопольд Моцарт у вересні виїхав з родиною до столиці Австрії. Але подорож виявилася невдалою. У Відні почалася жахлива епідемія віспи. Довелося поспіхом вивозити дітей з міста. Знайшлися друзі, що запропонували сім’ї Моцартів пожити у Моравії. Але було вже пізно. І брат, і сестра захворіли тяжкою формою віспи. У Вольфганга були уражені очі, йому загрожувала сліпота. Лише через десять днів зір почав оновлюватися. Далі Назад
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук користувачів

© Club19, All Rights Reserved; 2018